Стан та перспективи співробітництва України з Пакистаном у галузях агропромислового комплексу та сфері продовольчої безпеки

Опубліковано 02 вересня 2024 року о 12:27

Сільське господарство є основою економіки Пакистану. Станом на липень 2024 року, на нього припадає 24% ВВП та 80% загальних надходжень країни від експорту. У цьому секторі зайнято понад 37% робочої сили ІРП.

Сільськогосподарські угіддя становлять 47% (30,5 млн га) національних земель, що вище середньосвітового показника (38%). У секторі сільського господарства тваринництво займає переважну частку 62%, зернові культури - 4,1%, інші культури - 3,3%, лісове господарство - 0,5% і рибальство - 0,3%.

У Пакистані є два основних сезони врожаю: мусонний (харіф) та озимий (рабі). Понад 82% оброблюваних земель зрошуються штучно, 18% - богарним (дощовим) шляхом. Близько 60% богарних площ використовуються для вирощування озимих культур, таких як пшениця, ячмінь, сочевиця, ріпак тощо. Основними зерновими культурами є пшениця та рис, на які припадає 37% та 11% загальної площі посівів відповідно.

Цукрова тростина та бавовна є основними товарними культурами, які складають 0,8% та 0,7% ВВП відповідно. Поголів’я худоби в Пакистані становить 225 млн голів, а додана вартість у 2023 році склала 24 млрд дол. США. Пакистан є 5-м за величиною виробником молока з валовим річним виробництвом 67 млн тонн. Завдяки великому поголів’ю худоби Пакистан експортує шкіри ВРХ на 1 млрд дол. США, що робить його 4-м найбільшим експортером шкіряного одягу.

У 2023-2024 ф.р. (з 1 липня до 30 червня) у сільськогосподарському секторі Пакистану спостерігалося зростання обсягів виробництва на 6,25%.

Бавовна

Протягом 2023-24 років посівні площі бавовни зросли до 2,4 млн га проти 2,1 млн га попереднього року. Виробництво бавовни зросло на 108,2% до 10,2 млн тюків. Частка бавовни становить 0,7 % ВВП і 2,9% доданої вартості сільського господарства.

Цукрова тростина

Протягом 2023-24 ф.р. цукрова тростина вирощувалася на 1,2 млн га, що на 10,5% менше порівняно з показником минулого року. Частка тростини становить 0,8% ВВП і 3,5% доданої вартості сільського господарства.

Рис

Рис становив основу виробництва зернових у 2023-24 ф.р. Посівні площі зросли на 22,2% до 3,6 млн га, а його виробництво зросло на 34,8% до 9,9 млн тонн (0,6% ВВП і 2,5% доданій вартості сільського господарства). Зростання виробництва рису відбулося завдяки збільшенню посівних площ, вищими роздрібними цінами на світовому ринку та сприятливими мусонними дощами.

Пшениця

Протягом 2023-24 ф.р. виробництво пшениці склало 31,4 млн тонн порівняно з 28,2 млн тонн попереднього року (+11,6%). Вартість виробництва пшениці становить 9,0% сільського господарства та 2,2% ВВП країни.

Тваринництво

Тваринництво є основним сектором аграрної економіки Пакистану, у якому зайнято понад 8 млн сімейних господарств. За підсумками 2023-24 ф.р. на тваринництво припадає 61% доданої вартості с/г та 15% ВВП країни.

Валова додана вартість у тваринницькому секторі зросла до 21 млрд дол. США у 2023-2024 ф.р.(+3,9% до попереднього року). Крім того, чисті надходження в іноземній валюті сектору становлять 1,6% загальної вартості експорту країни.

Птахівництво

Сектор птахівництва є яскравим компонентом галузі тваринництва, що забезпечує працевлаштування понад 1,5 мільйонам людей у країні. Завдяки збільшенню внутрішніх та зовнішніх інвестицій у розмірі понад 4 млрд дол. США протягом 2013-23 рр., обсяги річного виробництва галузі зросли на 7,3%, що дозволило Пакистану стати 11-м за величиною виробником м’яса птиці у світі з подальшим потенціалом до зростання та розвитку. Сектор птахівництва забезпечує близько 40,7% валового виробництва м’яса в країні.

Незважаючи на стале зростання виробництва, сектор птахівництва у Пакистані стикається з різними проблемами, включаючи спалахи захворювань, низька якість кормів, високі витрати на виробництво, недостатнє виробництво кормових культур на внутрішньому ринку тощо.

За даними Державної митної служби України, протягом 2023 року обсяг товарообігу між Україною та Пакистаном відновився після спаду у 2022 році та склав 613,2 млн дол. США, що на 221% вище показника попереднього року. Основними групами українського експорту до Пакистану у 2023 році стали: пшениця 45,4 млн дол. США (↓-32%); інші товари 6,3 млн дол. США; овочі бобові сушені 2,9 млн дол. США (↓-45%); лікарські засоби 2,3 млн дол. США; нафта і нафтопродукти 0,65 млн дол. США (↑ +548%).

Основними групами імпорту з Пакистану у 2023 році стали: інші товари 475,6 млн дол. США; текстильні матеріали і вироби 62,5 млн дол. США (↑+64%); продукти рослинного походження 5,3 млн дол. США (↓-60%); вироби зі шкіри 3,6 млн дол. США (↓-25%); прилади медичні, хірургічні 1,8 млн дол. США (↑+50%).

У січні-липні 2024 року в структурі українського експорту до Пакистану домінували: пшениця (90%): 96,7 млн дол. США; соєві боби (5%): 5,4 млн дол. США; інші товари (2,4%): 2,6 млн дол. США.

У структурі імпорту з Пакистану протягом січня-липня 2024 р. домінували: текстильні матеріали і вироби (70%): 35,9 млн дол. США; продукти рослинного походження (16%): 8,15 млн дол. США; одяг зі шкіри (3,3%): 1,7 млн дол. США; прилади медичні, хірургічні (1,5%): 0,8 млн дол. США.

Слід очікувати, що зазначена структура товарообігу між двома країнами буде зберігатися і в подальшому з огляду на зацікавленість пакистанської сторони в імпорті з України сільськогосподарської продукції, передусім зернових та олії.

Збільшення обсягів імпорту з Пакистану відбулося в основному через закупівлю українськими виробниками сировини для текстильної та харчової галузей промисловості.

В умовах дефіциту продовольства, що спостерігається в Пакистані протягом останніх років внаслідок стрімкого зростання населення та глобальних кліматичних змін, Пакистан залишається ємним та перспективним ринком для української сільгосппродукції. В залежності від погодних умов та рівня врожайності, щороку Пакистан імпортує 2-3 млн тонн пшениці для покриття дефіциту на внутрішньому ринку.

У лютому 2022 року Уповноваженим з питань тваринництва Міністерства національної продовольчої безпеки та досліджень Пакистану було погоджено сертифікат здоров’я на експорт столових яєць з України, що надало змогу українським виробникам столових яєць розпочати експорт продукції на ринок Пакистану.

Перспективними напрямками співпраці України з Пакистаном у сфері агропромислового комплексу є співробітництво у створенні потужностей з переробки та зберігання продукції сільського господарства, продовольчої та сільгосппродукції виробництва на території Пакистану.

Важливим інструментом розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва між Україною та Пакистаном є відновлення прямих контактів між суб’єктами господарювання обох держав: обміни робочими візитами бізнес-делегацій, участь компаній у виставкових заходах та тендерних закупівлях тощо.

Водночас, зацікавленим сторонам слід враховувати ризики розвитку співпраці з пакистанською стороною з огляду на слабко розвинену технологічну базу в Пакистані, схильність країни до сезонних паводків, недосконалу нормативно-правову базу в ІРП та відсутність договору про взаємний захист інвестицій між країнами.